• У 7-річної Інги почали хитатися молочні зубки. Та тільки випадати не поспішають. Вже й різці показались, а два зубчики все «сидять» на своєму місці. Щоб трохи прискорити цей процес, татко прив’язав до одного зуба ниточку, і порадив Інзі смикати її час від часу. А сам влучив момент і вирвав зуба. А доньці, щоб заспокоїлась, бо дуже плакала, сказав, що вночі прийде Зубна Фея, забере зубчик з-під подушки, а натомість покладе гроші. Треба тільки, коли спати лягати, зубчик під подушку покласти. Так і зробили. Вранці Інгочка прокинулась, мацає під подушкою, і... о диво! Зуба немає! А під подушкою гроші лежать –  татко постарався!

З другим зубом також треба було щось робити. Як таткові вдалося до нього нитку прив’язати - він сам не може збагнути, але зрозумів, що зуб треба видалити зразу ж. Що тільки Інга не виказувала, коли він його висмикнув! А потім зробила висновок: «Я все зрозуміла! Ви з мамою вирішили на моїх зубах грошей заробити!»

• Інзі дідусь запропонував скуштувати квашених кавунів. А вона йому відповіла: «Я це їсти не буду. Ви б ще полуниць наквасили!»

• Син запитує у матері:

- Мамо, у тебе скоро день народження?

- Так, синку, - відповідає мати.

- А що тобі купити?

- Ну, можливо квітку у горщичку, або щось на твій вибір.

- Тоді давай гроші, – сказав малий.

• Шестирічна Оленка на канікулах жила у бабусі. Коли повернулася додому, розповіла мамі:

- У бабці зник кіт. Прийшов через три дні, змерзлий, і гріється на лежанці. Бабця дивиться на нього і запитує: “Де ж ти, паразит, вештався цілих три дні?” Кіт глянув на бабусю і хитро відповів: “Мяу!”

• Родина чотирирічної Софійки кожного літа їздить на заробітки до Криму. Дівчинку беруть з собою. Оскільки більшість мешканців та відпочиваючих півострова розмовляють російською мовою, родині теж доводиться перелаштовуватись. Те ж саме робить і донька. Якось Софійка завела розмову з кицею: «Слухай, Мурка, скоро ми будемо їхати до Криму, так що давай починай мявкати «па русски».

• П’ятирічний Сашко, проїжджаючи у машині біля озера, говорить: «Ой, мамо, дивись – пшеничка росте». На що мама заперечує: «Це не пшеничка, це – комиш». «А, я знаю, це комиш і тут живуть комишульки, які його їдять».