Люди в усьому світі люблять спорт. Він оздоровлює, тримає у формі, робить більш організованими і дисциплінованими. Деякі люди займаються спортом заради здоров’я, а деякі — професійно. Практично усі види спорту популярні в нашій країні, але найбільш поширений футбол.

Із покоління в покоління передається захоплення футболом у родині Журавленків з Білозерки. Анатолій Семенович, Олександр Анатолійович та Владислав - усі вони фанати та професійні гравці.

Анатолій Семенович познайомився з футболом та захопився ним у 12-річному віці. На той час у Білозерці не було ні спортивних клубів, ні ДЮСШ, де можна було б займатися футболом. Хлопці збиралися на пустирях, так званих толоках, які знаходилися за селом, і бігали з м’ячем. Футбольні баталії між командами малечі тривали з обіду і до самого заходу сонця. Серед тих хлопчаків був і Анатолій.

У 1950 році створено селищну футбольну команду дорослих гравців. Уся Білозерка приходила на футбольні матчі, щоб повболівати. Кожен мав свого фаворита. Так із року в рік юні футболісти самотужки підвищували свою майстерність. У 17-річному віці Анатолій вже був у складі футбольної команди училища сільського господарства у Херсоні, де на той час навчався. Їхня команда брала участь у змаганнях на першість міста та Херсонської області серед колективів товариства «Трудові резерви».

У 1958 році юному футболісту довелося на тривалий час залишити гру. До футболу він повернувся у 1985 році, але вже не як гравець. На той час у нашому селищі створився футбольний клуб «Іскра». І саме у цьому клубі Анатолій Семенович працював у складі керівництва.

У 1992 році у Білозерці створено футбольну команду «Харчовик». Вона знаходилася під юрисдикцією харчосмакової фабрики. Футбольний колектив був учасником змагань на першість України - шостої зони, та першість Херсонської області серед колективів фізкомітетів. Анатолій Семенович на той час виконував обов’язки адміністратора та начальника футбольної команди «Харчовик». З 1995 по 2009 роки очолював футбольний клуб «Іскра» нашого селища та футбольну команду «Іскра», яка постійно брала участь у змаганнях на Кубок та першість району з футболу, а також на першість Херсонської області у другій групі серед аматорських команд.

Захоплення футболом Анатолій Семенович передав сину Олександру, який з одинадцяти років займався у ДЮСШ у секції «футбол», брав участь у багатьох змаганнях.

У 1978 році Олександр став чемпіоном області у першості на приз «Шкіряний м’яч». Після закінчення школи і вступу до інституту у Миколаєві його запросили у футбольний клуб «Суднобудівельник».

Із 1982  по 2000 роки Олександр грав у професійному спорті. Протягом усієї спортивної кар’єри він неодноразово демонстрував високу майстерність у чемпіонатах та кубках України у другій, першій та вищій лігах.

Під час служби у Збройних Силах СРСР грав за СКА Будапешта. Також брав участь у чемпіонаті Угорщини, чемпіонаті Збройних Сил СРСР, був срібним призером ЗС СРСР у 1985 році, бронзовим призером чемпіонату України з футболу І ліги у складі футклубу «Арталія» (м. Очаків) (1992 р.), срібним призером І ліги у складі футклубу «Евіс» (м.Миколаїв) (1994 р.). Він є чемпіоном України II ліги у складі футклубу «Кристал» (м. Херсон) (1996 та 1998 років). У 2000 році Олександр Анатолійович припинив професійну кар’єру, але його любов до футболу не зникла. Працював тренером у Білозерській ДЮСШ, виступав за футклуби «Суднобудівельник» (м. Миколаїв), «Миколаїв» (м. Миколаїв), «Арталія» (м. Очаків), «Дніпро» (м. Черкаси), «Кристал» (м. Херсон). Зараз грає за ветеранську команду ВСК «Херсон».

Олександр Анатолійович, у свою чергу, передав захоплення сину Владиславу. З 9 років хлопець займався у ДЮКФП №5 у Херсоні, де був чемпіоном дитячої ліги чемпіонату міста, а з 11 років тренується у ДЮСШОР «Кристал» у Херсоні. Молодого спортсмена визнано кращим гравцем щорічного турніру на приз Олександра Головка (гравця, капітана «Динамо-Київ», збірної України) серед гравців 1998 року народження. Він бере участь у чемпіонаті області.

«Футбол подобається мені тим, що ця гра вимагає дисципліни, прищеплює прагнення до здорового способу життя, вчить долати будь-які труднощі та досягати поставленої мети», - говорить Владислав.

Анатолій ВОЛОШИН.