Взятися за перо мене змусила публікація про перебування лідера комуністів у Херсоні. Скільки я слухаю комуністів, вони тільки й говорять про крупний капітал і розкрадання того, що було нажите кількома поколіннями. Але хто оті крупні капіталісти? Хто викидає людей на вулицю, хто розкрадає Україну? Та відкрийте очі! Розікрали ті, хто був у того чи іншого керма. А у керма міг бути тільки комуніст. Вони і стали власниками заводів, шахт, фабрик, колгоспів і т.д.

У жовтні в нашій школі відбувається традиційне свято “Посвята в старшокласники”. Учні 11-х класів приготували складні завдання для того, щоб перевірити силу, винахідливість та інтелект наших дев’ятикласників.
В актовій залі школи панувала радісна атмосфера, учасників активно підтримували їх вболівальники. Перший конкурс – традиційна візитка, другий – “Ерудит”. Дев’ятикласники проявили себе, як справжні оратори та журналісти: склали цікаву розповідь “Дорослі діти” та проголосили промову на захист дружби.

Шкільні роки ніколи не забуваються. Мабуть, саме тому нашу школу нещодавно відвідав колишній учень, а нині – голова правління Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів України, Заслужений журналіст України Юрій Анатолійович Работін.

Особисто для мене осінь - найзагадковіша пора року. Не знаю чому, але саме восени починаю замислюватися над сенсом буття, будувати плани на майбутнє. Думки і почуття перебувають у гармонії, як і сама природа. У кожному живе художник, коли йдеться про осінь. Адже не можна її не любити, не можна її не зобразити гарною.
9 жовтня у Білозерській ЗОШ №2 учні всіх класів підготували виставку квітів і поробок з природного матеріалу “Золота осінь”. Організатори ставили за мету виховувати у школярів естетичні смаки, розвивати творче мислення, виявити таланти. З власних спостережень можу сказати: малеча любить осінь. Це видно з того, що композиції були наповнені сонячними барвами, осінніми пахощами, дарували тепло і гарний настрій. Цікаво знаходити в роботах різні образи осінньої природи, адже кожен бачить і відчуває її неповторність по-своєму.
Важко визначити, яка робота є кращою. Адже кожна має цінність уже тому, що її автор відчував, фантазував, творив.