Місяць тому набула чинності нова редакція Закону України “Про виконавче провадження”. Зміни торкнулись  прав державних виконавців, вимог виконавчого документу, процедури виконання рішень, грошової оцінки арештованого майна, порядку його реалізації тощо. Більш детально про ці та інші нововведення ми дізнались, поспілкувавшись з начальником виконавчої служби у районі С.В.Виноградчим:

- Сергій Вікторович, які найбільш значні зміни внесено у закон?

- Взагалі, сам процес примусового виконання рішень фактично не змінився. У новій редакції закону конкретизовані деякі його норми. Так, у статті 11 більш чітко прописані права та обов’язки державного виконавця. Відповідно до нового закону, держвиконавець зобов’язаний розпочати примусове виконання рішення на наступний робочий день після закінчення терміну, наданого боржнику для самостійного виконання рішення, якщо боржником не буде надано в ці терміни документального підтвердження повного виконання рішення. За старого закону, починаючи виконувати рішення, держвиконавець повинен був особисто пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії з добровільного виконання рішення у встановлені постановою терміни. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про його відкриття за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з новим законом на боржника покладено обов’язок протягом 3 днів письмово повідомити держвиконавця про повне або часткове самостійне виконання рішення. До одного року зменшено строк пред’явлення до виконання виконавчих документів, що видаються судами, раніше цей строк становив три роки.

З двох до трьох мінімальних розмірів заробітної плати збільшився розмір боргу за виконавчим документом, при якому стягнення звертається лише на заробітну плату, пенсію тощо та не звертається на майно боржника.

Крім вищезгаданого, змінений порядок звернення стягнення на нерухомість боржника; виконання рішення, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити дії або утриматися від їх вчинення;  виконання рішення про поновлення на роботі; зазнав змін і порядок виселення боржника та ін.

- У новій редакції закону значно розширено повноваження державних виконавців. Тепер вони мають право доступу до банківської таємниці, накладати арешт на рахунки боржників і навіть забороняти виїзд за кордон. Виходить, від вас нічого не приховаєш?

- Право державних виконавців на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їх майно та кошти було і раніше, проте у зв’язку з відсутністю прямої норми Закону можливість його реалізації була спірною. Виконавцям надається право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити їхній огляд, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати їх. Вони можуть накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Також державним виконавцям надано право отримувати від органів, установ, організацій та посадових осіб конфіденційну інформацію, необхідну для проведення виконавчих дій; звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, за роз’ясненням його змісту; залучати до проведення або організації виконавчих дій, у тому числі і на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача, суб’єктів господарювання. У колишній редакції мова йшла лише про притягнення вийнятково на платній основі суб’єктів господарювання, що мають відповідні ліцензії.

Легалізовано новий спосіб впливу на недобросовісного боржника: заборона на виїзд за межі України на підставі відповідного рішення суду. Причому стосуватись це може не лише тих, хто має борги перед банками чи підприємствами, а й підприємств, які, наприклад, мають заборгованість перед працівниками. У такому випадку виїжджати за кордон можуть заборонити керівнику підприємства. Проте для цього судовим виконавцям доведеться звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника.

- З приводу повноважень державних виконавців зрозуміло, а як щодо права на оскарження їхніх дій чи бездіяльності?

- Новим законом боржника позбавили права адміністративного оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця (тобто оскарження в органах ДВС). Раніше, звертаючись зі скаргами практично по всій вертикалі органів ДВС, боржник міг тягнути час і відкладати термін примусового виконання судового рішення в часі. Тепер же боржник зможе оскаржити вищевказані дії або рішення винятково в судовому порядку. Подача скарги до суду не призупинятиме примусове виконання рішення.

- Чи торкнулись зміни умов грошової  оцінки та реалізації майна боржника?

- Ці зміни полягають у наступному: введено нове поняття “визначення вартості майна”, що проводиться держвиконавцем, тоді як “оцінка майна” здійснюється суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання; сторони отримали право подати держвиконавцю протягом 10 днів заперечення про результати визначення вартості майна або оцінки майна; при цьому держвиконавець зобов’язаний призначити рецензування звіту про оцінку майна з покладанням витрат на сторону, яка подала заперечення;  повідомлення про результати визначення вартості або оцінки майна відсилається сторонам рекомендованим листом; результати оцінки, а також рецензування звіту про оцінку, можуть бути оскаржені до суду. Звіт про оцінку дійсний протягом 6 місяців, після чого оцінка проводиться повторно.

У нову редакцію повернена реалізація майна на комісійних умовах. На таких умовах реалізується майно, вартість якого не перевищує 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 грн.), товари побутового вжитку, інше рухоме майно.

Новим Законом також встановлено, що якщо майно не продано протягом 2 місяців, воно може бути знижене у вартості протягом 10 днів, але не більше ніж на 30%. Повторна уцінка не повинна перевищувати 50% початкової вартості майна. Нереалізоване майно буде передаватися стягувачу в рахунок погашення боргу за первісною вартістю.

- З набуттям чинності нового закону значно здорожчали “послуги” виконавчої служби. Тож скільки сьогодні платитимуть за них боржники?

-  Розмір виконавчого збору дійсно зріс. Раніше він становив 10% від фактично стягненої суми боргу або вартості майна, а після вступу в силу нового закону будуть стягуватися ті ж 10%, але вже від суми, яка підлягає стягненню, або вартості майна, яке має бути стягнено за виконавчим документом.

Іншими словами, абсолютно не важливо, стягнув державний виконавець все майно або суму коштів, зазначену у виконавчому документі, чи ні, орган ДВС отримає належну йому суму.

Також збільшено розміри виконавчого збору при невиконанні рішення немайнового характеру: з 340 грн до 680 грн з боржника – фізичної особи; з 850 грн до 1360 грн з боржника – юридичної особи. Крім того, новим законом визначено, що виконавчий збір стягується й у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання.

- Чи можна розділити суму боргу і сплатити його протягом декількох місяців, чи залежить від цього сума виконавчого збору?

- Строк для самостійної сплати боргу становить сім днів. Якщо ви зробили це пізніше, доведеться сплатити виконавчий збір та витрати. Суму боргу можна сплатити і за декілька місяців, розмір виконавчого збору від цього не залежить. Якщо людина не може сплатити борг, вона має право звернутись до суду з метою отримання відстрочки або розстрочки за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення.

- Дуже часто боржники судових виконавців навіть на поріг не пускають, поводяться агресивно. Нагадайте, будь ласка, що чекає того, хто відмовляється сплатити борги та перешкоджає виконавчим діям.

- Спочатку ми попереджуємо і попросимо якнайшвидше заплатити за рахунками. Якщо боржник проігнорував попередження, судовий виконавець вправі виписати  штраф у розмірі 240-860 грн. Якщо ж на боржника не подіє і це, то судовий виконавець матиме право (навіть без вашої згоди) оглянути ваше житло та описати майно, яке буде згодом виставлене на продаж.

У новій редакції закону з’явилася норма, що боржник не тільки не має права перешкоджати огляду житла і вилученню майна, але й несе тепер за це цілком реальну відповідальність, в тому числі й кримінальну.

- Виходить, що через борги можна опинитися за гратами?

- Цілком можливо, враховуючи те, що тепер до кримінальної відповідальності за умисне невиконання рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, притягуватимуться  й фізичні особи, тоді як раніше лише посадові. Відповідні правопорушення караються штрафом    від    п’ятисот до  однієї   тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою, караються штрафом  від  семисот  п’ятдесяти  до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на  строк  до  п’яти  років,  з  позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

З моменту вступу у дію оновленого закону пройшло небагато часу, проте позитивні зрушення у процедурі примусового виконання судових рішень вже відчутні. У разі виникнення будь-яких питань громадяни можуть звертатись до виконавчої служби у прийомні дні – в понеділок та середу з 8.30 до 12 години.

Запитувала Наталія Свирида.