Як знайти свою справжню половинку? Що таке сімейне щастя і у яких краях його шукати? Багато молодих людей переймаються цими питаннями. Тих, хто знайшов відповіді на них, можна назвати цілком щасливими. Але щастя в родині залежить не лише від стосунків між чоловіком та дружиною, левову його частку у сімейне коло вносять діти: своїми вчинками сьогодні і мріями на майбутнє.
Подружжя Сергія та Вікторії Ремез із Надеждівки можна вважати щасливим, принаймні, вони цього не заперечують. До своєї зустрічі обидва зазнали розчарувань у сімейному житті, їх перші родини розпалися. Але коли вперше поглянули у вічі одне одному, відразу зрозуміли – оце воно, справжнє. Через дев’ять днів після знайомства Сергій представив кохану своїм батькам, а вже через три місяці зіграли весілля. Дуже важливим було для Сергія питання, чи погодиться майбутня дружина жити в селі, адже сама міська. Та Вікторія, не вагаючись, відповіла “Так!” і це вирішило все.
Вони створили родину у нелегкі часи дефіциту роботи, зарплати, можливостей. Спочатку жили разом з батьками Сергія, потім придбали власний невеличкий будиночок.
Із народженням первістка Руслана Вікторія залишила роботу, Сергій зараз працює охоронником у школі, а у вільний час підробляє ремонтом квартир. Великих статків родина не має, але це не заважає їм радіти життю, кохати й поважати одне одного, виховувати дітей справжніми особистостями.
Руслана добре знають не лише в рідному селі, а й у районі, області. Зараз у нього, мабуть, ще більше друзів та знайомих, бо за перемогу у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-фестивалю “Таланти багатодітної родини” він отримав путівку до Артеку. Щодня він дзвонить додому, цікавиться, як справи у батьків і сестричок. У свої 13 років Руслан – справжній господар. Має власних кролів та нутрій, і оце вперше залишив їх на мамину опіку, тож турбується.
Багато рис характеру перейняв син від батька. Перш за все - цілеспрямованість. Сергій у свій час від батька, професійного шофера, “заразився” любов’ю до техніки. Сам став шофером, вдома має власний “автопарк” – два мотоцикли, автомобіль, мопед, ще й 2 велосипеди. Крім цього, ще зі школи у Сергія був неабиякий потяг до музики. В армії навчився грати на гітарі і потім у селі вчив цьому дітей. Руслан підріс і теж захотів оволодіти цим інструментом. Почав вчитися, спочатку влаштовував виступи для рідних, потім його приголомшив успіх першого виступу у рідній школі. Хлопець повірив у власні сили і взяв участь у районному конкурсі. Перемога! Дуже хвилювалися вони з батьком, коли Руслан мав виступати на обласному етапі конкурсу, але марно. Хлопчик знову був найкращим! Можливо, важко повірити, але музика – не головне в житті Руслана. Його мрія – море, дуже хоче навчатися у морехідному училищі і потім підкоряти моря й океани.
Валерія на три роки молодша за брата, але багато в чому схожа на нього. Така ж батькова твердість у характері. Цього року вона стала найкращою у конкурсі “Умілі руки” районної станції юних техніків, в якому у попередніх роках перемагав її брат. Лера випробовувала себе і у шитті, і у створенні ікебани. Але найбільш яскраво в неї проявляється артистичний талант. Хто знає, що буде в майбутньому, а поки що брат із сестрою влаштували своєрідне змагання: хто більше отримає перемог і нагород у різноманітних конкурсах.
Маленька дворічна Даринка поки що ні з ким не змагається, “керує” маминим життям по-своєму. Але її розумні допитливі оченята, готовність до спілкування говорять про те, що і вона буде гарною людиною, непересічною особистістю.
Багато негараздів пережили Сергій та Вікторія, намагалися жити в місті, знов повернулися в село… Але кількість сімейних фотографій, їх розповіді свідчать про те, що завжди на першому плані було не матеріальне забезпечення, а згуртованість родини, підтримка кожного її члена. Тут поважають одне одного, батьків, дідусів-бабусь. Завжди цінують поради старших, прислухаються до них. В цьому й є сила звичайної родини: зберігати сімейні зв’язки, традиції, повагу. Тоді і щастя буде, інакше це не назвеш.
Олена ЦУРКАН