Пісня супроводжує людину протягом усього життя. Сповнена щирими емоціями та почуттями, вона не втрачає своєї популярності протягом тривалого часу. І не важливо, скільки років виконавцю, головне – любов до пісні. Саме вона поєднала в єдине ціле учасниць ветеранського ансамблю “Калина” з Білозерки. Колектив створений у 2004 році з ініціативи Є.К.Дубовалової. І хоч жодна з учасниць не має музичної освіти, природа обдарувала їх чудовими голосами. У “Калині” зібрались ентузіасти, для яких пісня - не лише джерело натхнення, а й справжня розрада у житті.

У репертуарі ансамблю багато відомих пісень на різноманітну тематику. Окреме місце займають авторські пісні, такі як “Солов’їні гаї”, “Мамина коса”, “Деревенька” А.Г.Шпака, “Сивая тополя”, “Воля вольниця” А.О.Щербини. Їх співачки виконують з особливим задоволенням.  Жіночий вокальний колектив має широке коло шанувальників.

У кожної учасниці ансамблю за плечима не один десяток років, сповнених нелегкою працею та життєвими негараздами. Більшість з них втратили чоловіків. Зміст життя вони знаходять у дітях, онуках і пісні. З перших днів існування колективу у ньому співає Р.Н.Шпирко. Гарний голос колишня вчителька успадкувала від батька. Під час навчання у педагогічному училищі співала у хорі. Чудові вокальні дані має і О.В.Головчак, у минулому теж вчителька. Олена Вікторівна приїхала до доньки в Білозерку з Рівненщини після смерті чоловіка і майже відразу влилася у творчий колектив. Жодної репетиції не пропустили Н.О.Маркачова та Є.К.Дубовалова. Без пісні і улюбленої роботи не уявляє життя ще одна учасниця колективу - М.Й.Литвиненко. Раніше Марія Йосипівна співала у хорі медичних працівників під керівництвом М.Т.Білого. Завжди знаходять час для творчості Н.В.Царюченко та З.І.Дуднік. Дзвінкий голос має Ж.Г.Євдокімова, її коронна пісня  “Ветка сирени”  давно полонила глядачів. Нещодавно до колективу прийшла ще одна талановита учасниця - Е.Д.Шпак. Всі вони надзвичайно вдячні акомпаніатору О.О.Сікозі, який працює з ними безкоштовно.

У колективі склалися надзвичайно теплі стосунки, його учасниці вже давно стали близькими людьми. Жінки постійно діляться наболілим, розповідають про рідних та близьких. Щоразу зустрічають одна одну посмішками і по-справжньому переживають через чиюсь відсутність.

Аматорські колективи на зразок “Калини” сьогодні існують лише завдяки окремим ентузіастам.  Тривалий час у “Калини” існувала проблема з приміщенням для репетицій. Де тільки не доводилось збиратись учасницям колективу, навіть в коридорі селищної ради. Сьогодні ситуація змінилась на краще. Завдяки ініціативності голови ветеранської організації Л.І.Полях з’явилась можливість проводити репетиції у районному будинку культури. Наболілим залишається питання зі сценічними костюмами. Коштів, які виділяє селищна рада, мало на що вистачає, тому учасницям колективу часто доводиться витрачати власні. Переймаються вони і тим, що не можуть матеріально винагородити свого акомпаніатора.

Учасницям “Калини” можна по-доброму позаздрити, адже, не зважаючи на поважний вік, вони знаходять сили і час для творчості. В той час, коли більшість їхніх одноліток зосереджують увагу лише на власних проблемах, вокалістки ансамблю вносять у своє життя яскраві барви.

Вони надзвичайно відповідально готуються до кожного виступу і щоразу переживають. Але  настане час виходу на сцену, минуться хвилювання, жінки забудуть про свої хворі ноги та біль у суглобах, випрямляться, посміхнуться і залунає мелодійна пісня. В їхніх очах запалає вогонь...

Наталія СВИРИДА.