Хочу поділитися досвідом, щоб застерегти інших від подібних помилок. На жаль, зараз дуже багато бездомних тварин. А діти за своєю природою дуже співчутливі, тому не залишають їх без уваги. Іноді така доброта може призвести до небажаних наслідків. Так було і зі мною.

Одного дня, повертаючись зі школи додому, натрапила на маленьке пухнасте кошенятко. Побачила, що у нього щось негаразд із лапкою. Тому, не зволікаючи, віднесла тваринку до ветлікарні. Лікарка вправила лапку й зробила ін’єкцію. Після цього в мене і думки не було залишити кошеня на вулиці.

Нагодувавши, вирішила помити кішечку Під час “водних процедур” вона мене вкусила, але я не звернула на це уваги. Згадала лише через кілька днів, коли у мене підвищилась температура. Лікарі направили на повне обстеження, яке нічого не виявило. Дізнавшись про те, що мене вкусила кішка з вулиці, порадили звернутися до рабіолога. На прийомі лікар пояснив, що кішка може бути хворою на сказ, який, на жаль, не лікується ні у тварин, ні у людей. Єдиний вихід - вчасно зробити щеплення антирабічною сироваткою.

В Інтернеті я знайшла інформацію про особливості цієї хвороби. За твариною, яка вкусила, треба спостерігати 10 днів. Якщо протягом цього часу у неї не з’являться ознаки хвороби: зміни в поведінці, агресивність, погіршення апетиту - можна не хвилюватися. В іншому випадку треба обов’язково робити щеплення.

На щастя, я знайшла зниклу кішку, вона була живою і здоровою. Але у ці кілька днів пошуків відчувала справжню тривогу за своє життя. Тому хочу попередити усіх: в першу чергу дбайте про своє здоров’я, а про бездомних собак і котів піклуйтеся обережно.

Анастасія Кучер.